Неоліт (новий кам’яний вік) VІ тис. – ІV тис. до н.е.

Українські землі в первісну епоху.

Палеоліт ( стародавній кам’яний вік) – 1 млн. – Х тис. до н.е.

Розселення прадавніх людей на території України відбувалося південно-західним та західним шляхами.

Ранній палеоліт – 1 млн. – 150 тис. до н.е.

- поява первісних людей в українських землях – пітекантропи (архантропи);

- створення первісних стад людей;

- збиральницький характер господарства;

- найдавніші поселення знайдено біля с. Королеве в Закарпатті, поблизу с. Лука-Врубловецька під Кам’янцем-Подільським, у басейні р. Свинолужки на Жи­томирщині, а також на Донеччині, в районі Карпат і в Криму. Відомо понад 1 тис. поселень палеоліту.

Середній палеоліт – 150 тис. – 35 тис. до н.е.

- поява неандертальців і їх розселення на північ до басейну Десни, стоянки в печері Киїк-Коба з Криму, біля Антонівки на Донеччині, поблизу Королевого на Закарпатті (бл. 200);

- винайдення вогню й проколюючих знарядь праці;

- зародження абстрактного мислення і первісних вірувань (тотемізму, магії й анімізму), поява первісного мистецтва (кістки, різьб­лені геометричним орнаментом);

- початок поділу праці між чоловіками й жінками.

Пізній палеоліт – 35 тис. р.т. – Х тис. до н.е.

- наступ льодовика, пристосу­вання флори й фауни до холоду (великі тварини – мамонти, шерстисті носороги, олені);

- кроманьйонець (Homo Sapiens);

- загінне мисливство – основний вид діяльності, спеціалізація мисливських колективів (на Україні виділяються дві зони: південно-східна – мисливців на бізонів, та північно-західна – мисливців на мамонтів);

- заміна первісного стада первіснообщинним родовим ладом, матріархат (рід – об’єднання кровних родичів);

- подальший розвиток вірувань та мистецтва («палеолітичні Венери», малюнки на стінах печер та кістках, поява музики та хореографії);

- майже 800 пізньопалеолітичних стоянок (Радомишльська на Житомирщині, Мізинська на Чернігівщині, Межиріцька на Канівщині та ін.).

Мезоліт (середній кам’яний вік) – Х тис. – VІ тис. до н.е.



Основні риси:

- танення льодовика і утворення сучасних природнокліматичних умов;

- винайдено лук і стріли (перші механічні знаряддя), гарпуни, голки, кам’яні сокири, гачки;

- зменшення в розмірах кам’яних знарядь праці – мікроліти, виготовлення вкладишевих знарядь (ніж, спис);

- перші спроби приручити диких тварин – собаку, бика, свиню;

- криза мисливства, одним із основних занять стає рибальство, зародження тваринництва й рослинництва;

- подрібнення великих людських колективів, зростання ролі парної сім’ї.

Майже 1000 відо­мих нині пам’яток мезоліту (Мурзак-Коба та Фатьма-Коба у Криму, Гребениківська стоянка на Одещині, Журавська на Чернігівщині та iн.)

Неоліт (новий кам’яний вік) VІ тис. – ІV тис. до н.е.

Відбувся перехід від привласновального до відтворювального господарювання – землеробства і скотарства. Цей процес отримав назву «неолітичної революції». Риси неолітичної революції:

1. Винайдення і поширення якісно нових способів ви­готовлення знарядь праці (шліфування, пиляння, свердління).

2. Виникнення нових видів виробництва та виготов­лення штучних продуктів (виробництво керамічного посуду, прядіння, і ткац­тво – ткацький станок).

3. Перехід до, осілого способу життя (побудова постійних жител, поява численних поховань по­мерлих недалеко від осель).

4. Активне формування стад свійських тварин, ви­користання їх як тяглової сили (приручення майже всіх великих домашніх тварин – бика, свині, кози, вів­ці. Лише коня одомашнили вже в мідному віці).

5. Суттєві зрушення в демографічній сфері (зрос­тає тривалість життя людини (в середньому її вік стано­вив уже 30 – 32 роки), населення земної кулі зросло з 5 до 80 млн. осіб).

Перехід від присвоювальних форм господарювання до відтворюючих тривав протягом бага­тьох століть і мав свої особливості в різних регіонах. У межах України виділяють дві культурно-госпо­дарські зони:

- південно-західна (лісостепове Правобереж­жя, Західна Волинь, Подністров’я, Закарпаття) – земле­робсько-скотарська;

- північно-східна (лісостепове Лівобережжя, Полісся) – мисливсько-риболовецька.

Найвідомішими пам’ятками неолітичної культури є Кам’яна Могила поблизу Мелітополя, с Микільська Слобідка на Київщині, с Бондариха на Сіверському Дінці, поблизу смт. Саврані на Одещині, біля сіл Торського на Тернопільщині, Нізвиська на Івано-Франківщині, Віти-Литовської під Києвом. Виявлено майже 500 осередків життя доби неоліту, що представляють понад десяток неолітичних культур (дунайську, буго-дністровську, сурсько-дніпровську тощо).


2674118620566325.html
2674216378239609.html
    PR.RU™